Це час інтенсивної духовності. Смерть Папи Франциска глибоко вразила всіх нас, і ми молимося, щоб Господь прийняв його у своєму мирі та дарував йому нагороду за його служіння Церкві. Водночас дякуємо Богові за обрання Святішого Отця Лева XIV, який одразу ж заохотив нас продовжувати нашу відданість синодальному шляху, нагадуючи нам, що ми є «місіонерською Церквою, Церквою, яка будує мости, сприяє діалогу, завжди готова прийняти з розпростертими обіймами, як це місце. Всіх, хто потребує нашого милосердя, нашої присутності, нашого діалогу і нашої любові1».
Саме це переконання глибоко пронизує Заключний документ (ЗД) XVI Звичайної Генеральної Асамблеї Синоду Єпископів УГКЦ «За синодальну Церкву: сопричастя, участь, місія», який був затверджений наприкінці другої сесії Синодальної Асамблеї 26 жовтня 2024 року. Синодальна форма Церкви служить її місії, і кожна зміна в житті Церкви спрямована на те, щоб вона могла краще звіщати Царство Боже і свідчити Євангеліє Господнє чоловікам і жінкам нашого часу.
Це ключ до вірної інтерпретації ФД і, перш за все, до його застосування на практиці. Ми живемо у світі, який занурюється в нескінченну спіраль насильства і війни, у світі, в якому стає все важче будувати простір для зустрічей і діалогу з метою загального блага і миру. Більше, ніж будь-коли, він потребує Церкви, яка знає, як бути «у Христі, немовби таїнством, тобто знаком і засобом інтимного єднання з Богом і єдності всього людського роду» (Lumen Gentium, № 1; пор. FD, № 56). У різноманітних контекстах цього світу Синод «є актом подальшої рецепції Собору, продовжуючи його натхнення і відроджуючи його пророчу силу для сучасного світу» (FD, № 5).
Саме нагальність цієї місії спонукає нас іти шляхом реалізації Синоду, завдання, за яке несуть спільну відповідальність усі охрещені. Багато помісних Церков у всіх частинах світу з ентузіазмом працюють над цим завданням. Ми хотіли б подякувати їм і запросити їх продовжувати свій шлях з щедрістю: таким чином вони виконують цінне служіння для всієї Церкви. Цей текст може запропонувати їм систему координат, а передусім заохотити їх ділитися своїми ініціативами, сприяючи ширшому церковному розпізнанню. Інші Церкви все ще роздумують над тим, як розпочати фазу імплементації, або ж перебувають на початкових етапах. Ми заохочуємо їх сміливо йти вперед, долаючи опір і труднощі зі свободою і сміливістю, як практичного, так і фундаментального характеру: вони теж мають зробити цінний внесок, і було б втратою для всієї Церкви, якби їхній голос залишився мовчазним.
Генеральний Секретаріат Синоду залишається в розпорядженні всіх зацікавлених осіб, щоб вислухати їх, супроводжувати їх, підтримувати їхні зусилля і, перш за все, сприяти пожвавленню діалогу та обміну дарами між Церквами, на благо всієї Церкви та її єдності.
